Як мешканцям громади впливати на місцеву раду?

В Україні функціонує кілька десятків механізмів громадської участі у суспільному і політичному житті та процесі прийняття рішень на місцях, передбачених нормативно-правовими документами різних рівнів: від Конституції до рішень органів місцевого самоврядування. Ці механізми відрізняються між собою за способами залучення, обов’язковістю застосування, деталізованістю і визначеністю процедури здійснення, ефективністю, частотою, зручністю і простотою використання.

Право громадян брати участь в управлінні державними справами та право на звернення до відповідних органів влади з метою захисту своїх прав та інтересів гарантовано у ст. 38 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ «Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами».

Важливим елементом громадянської участі є також співпраця органів міської влади з організаціями громадянського суспільства: громадськими організаціями, органами самоорганізації населення, ініціативами та активістами. З одного боку, вони є представниками інтересів своїх членів, певних соціальних груп та широких суспільних інтересів. З іншого боку, залучення до неурядових організацій також є способом громадянської участі для жителів громади.

Чинним законодавством України передбачено й забезпечено використання таких інструментів  впливу громадськості на владу:

Загальні збори громадян

Форма безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення. Рішення, які приймаються на загальних зборах, повинні враховуватися місцевими радами в їх діяльності;

Місцеві ініціативи

Викладена в письмовій формі пропозиція про розгляд місцевою радою (сільською, селищною, міською) та/або її виконавчим комітетом проекту рішення з питань, віднесених до її повноважень;

Громадські слухання

Форма участі членів територіальної громади у прийнятті рішень. Територіальна громада має право проводити громадські слухання, зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Результати громадських слухань підлягають обов'язковому розгляду органом місцевого самоврядування;

Органи самоорганізації населення

Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна;

Електронна петиція

Нова форма звернення до органу державної влади чи органу місцевого самоврядування з питання, що відноситься до його компетенції. Подається через сайт відповідного суб'єкта владних повноважень, або веб сторінку громадського об'єднання, де надалі будуть збиратися підписи на підтримку такого клопотання;

Участь у роботі депутатських комісій

Одна з найефективніших форм співпраці з владою. Саме на засіданнях можна більш детально розглянути потрібне питання, навести всі необхідні аргументи та заручитись підтримкою депутатів-членів комісії;

Участь у сесіях рад

Участь у сесіях рад ще й у присутності представників ЗМІ, які фіксують кожне слово, депутати швидше йдуть на поступки у вирішенні тієї чи іншої проблеми, сприяє позитивному вирішенню питання;

Зустрічі керівників та посадових осіб місцевих рад з населенням

Доволі ефективна форма роботи, що активізує діяльність громад, підвищує відповідальність посадових осіб. Зустріч з населенням – безпосередній шлях до відкритого діалогу, що підвищує шанси на успішне вирішення проблем;

Виїзди депутатів разом з працівниками засобів масової інформації на місця

Надає можливість продемонструвати депутатам суть проблеми наочно та обговорити шляхи її вирішення. А завдяки ЗМІ надати проблемі розголосу;

Організація і участь в мітингах, походах, демонстраціях, пікетуваннях на місцевому рівні

Подібні публічні збори дозволяють громадянам оголосити свої вимоги до влади (заборонити або дозволити, підтримати або засудити певні дії, рішення, явище);

Консультації з громадськістю

Передбачають залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів. Можуть бути ініційовані як органом влади, так і громадськістю;

Звернення громадян

Закон України «Про звернення громадян» передбачає право кожного громадянина України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Таке звернення має бути розглянуто у місячний строк та надано відповідь заявнику, у разі необхідності термін може бути подовжено до 45 днів. Може бути:

• усним – на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою;
• письмовим;

Також слід виділити ще один вид звернень – запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. В свою чергу публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.

Відтак звернення та запит на інформацію відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом:

запит – прохання надати інформацію;

звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Ще однією основною відмінністю, що має практичне значення, є строк надання відповіді. На запити – 5 робочих днів, на звернення – 30 календарних днів.

Консультативно-дорадчий орган (КДО)

Орган який створює певна державна структура, органи виконавчої влади на місцях або органи місцевого самоврядування для поглиблення консультацій, отримання експертної думки або думки громадськості з необхідних питань.

Різноманітні громадські ради, координаційні ради, міжсекторальні робочі групи, інші структури, що створюються на базі органів влади «стаціонарно» або для вирішення конкретних проблем – ниточки, за які варто тягнути. Прямого впливу на владу вони не мають, однак можуть надавати певні рекомендації при вирішенні того чи іншого питання, і, найголовніше, – тримають потрібну тему на слуху.

Залучення преставників громадськості в якості експертів

Для реалізації наданих повноважень місцеві РАДИ мають право залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих рад, а також залучати громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднання, наукові установи та консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, до підготовки аналізів регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів

Зміст цього матеріалу є одноособовою відповідальністю ГО «Відродження МК» і за жодних обставин не може вважатись таким, що відображає позицію USAID.

#DOBRE