Стратегія розвитку

Стратегія розвитку

Мамалигівської громади

до 2027 року

 

2017 рік

Зміст

1. ВСТУП. 3

2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ. 4

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ. 7

4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ. 15

4.1. Деякі проблеми розвитку Мамалигівської громади …………………………......….15

4.2. Сценарії розвитку Мамалигівської громади. 18

4.3. Стратегічне бачення розвитку Мамалигівської громади. 20

4.4. SWOT/TOWS-аналіз Мамалигівської громади. 21

4.5. Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку 25

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ. 26

6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ 37

Часові рамки і засоби реалізації 37

Припущення та ризики. 38

Рекомендації 39

7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ 40

Управління процесом реалізації стратегії 40

Процедура моніторингу стратегії 40

 

1.  ВСТУП

 

Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 р., призвів до утворення 14 серпня 2015 року Мамалигівської сільської об’єднаної територіальної громади.

Спроможні об‘єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:

  • відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ОТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.
  • потреба ефективного управління новими земельними, інвестиційними, фінансовими та бюджетними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку,
  • збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ОТГ.

У більш широкому контексті Мамалигівська громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси.

Відповіддю на ці та деякі інші виклики може стати перспективне (середньо- та довгострокове) планування ОТГ. У цьому контексті важливим є не тільки (і не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів.

Під час дискусій, що відбувалися у процесі стратегування Мамалигівської ОТГ було визначено, що стратегія розробляється на термін до 2027 року із можливим корегуванням після прийняття Державної стратегії регіонального розвитку та Стратегії розвитку Чернівецької області до 2027 року у 2020-2021 рр.

 

 

2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ

 

Підготовка стратегічного плану відбувалася у відповідності до методології, розробленої Проектом Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» та Інститутом громадянського суспільства (м. Київ).

Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку, - як це викладено в таблиці.

Відповідальне управління навколишнім середовищем та раціональним використанням природних ресурсів

Здорова і справедлива громади

  • покращення обізнаності щодо обмежених природних ресурсів та небезпеки для середовища проживання
  • поліпшення середовища проживання, важливі природні ресурси зберігаються для майбутніх поколінь
  • забезпечення різних потреб усіх громадян через сприяння особистому благополуччю та соціальній інтеграції
  • Забезпечення рівних шансів для всіх

Стала економіка

Практика належного управління

  • створення сильної, динамічної і сталої економіки, яка забезпечує процвітання
  • створення рівних економічних можливостей для всіх. Екологічні втрати компенсують ті, хто їх спричиняє. Ефективне використання ресурсів стимулюється
  • постійне вдосконалення ефективного управління із залученням творчості та енергії громадян

 

Залучення широкого кола громадян до творення стратегічного плану розвитку ОТГ дозволяє, ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування є обов’язкова участь у ньому усіх активних та заці­кавлених представників громади. Розроблена таким чином стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план незалежно від особистісних якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміц­нення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади.

Рішенням виконкому Мамалигівської сільської ради була сформована Робоча група з підготовки Стратегії розвитку Мамалигівської сільської об’єднаної територіальної громади.

 

 

Шова

Аркадій Костянтинович

сільський голова, голова робочої групи

Думініка

Олена Анатоліївна

керуюча справами сільської ради, секкретар робочої групи

Грушко

Олексій Олександрович

експерт з регіонального розвитку Чернівецького ЦРМС

Антончук

Володимир Анатолійович

заступник сільського голови

Ворона

Дана Володимирівна

працівник апарату сільської ради, діловод

Оборок

Серафима Сергіївна

землевпорядник сільської ради по с. Мамалига

Гергеліжиу

Тамара Деомидівна

касир сільської ради

Григорко

Лілія Олександрівна

соціальний працівник

Кітар

Даніель Валерійович

бухгалтер сільської ради

Журат

Ілона Юріївна

бухгалтер сільської ради

Гергеліжиу

Олександр Іванович

головний лікар АЗПСМ села Мамалига

Дубей

Ігор Георгійович

член виконкому, головний лікар АЗПСМ села Стальнівці

Балта

Любов Федорівна

головний лікар АЗПСМ села Балківці

Парпауц

Ніна Михайлівна

член виконкому, головний лікар АЗПСМ села Несвоя

Кордунян

Олександр Сергійович

головний лікар АЗПСМ села Драниця

Незвещук

Галина Володимирівна

головний лікар АЗПСМ села Подвірне

Довбуш

Руслана Валеріївна

член виконкому, директор Подвірненської ЗОШ

Руснак

Вадим Сергійович

депутат районної ради, директор Стальнівецького НВК

Парпауц

Ауріка Вікторівна

депутат сільської ради, директор Несвоянського НВК

Іоніцой

Геннадій Валерійович

директор Мамалигівської ЗОШ

Іоніцой

Валентин Серафимович

член виконкому, директор Драницької ЗОШ

Болокан

Олег Олексійович

депутат сільської ради, директор Балківецької ЗОШ

Дубчак

Світлана Василівна

завідувач ДНЗ села Подвірне

Єфтемій

Володимир Григорович

в.о. старости села Драниця

Чорний

Леонід Іванович

в.о. старости села Подвірне

Флуераш

Ніна Олександрівна

в.о. старости села Балківці

Чеботар

Алла Сергіївна

в.о. старости села Несвоя

Рурак

Іван Ілліч

в.о. старости села Стальнівці

Балта

Вероніка Вікторівна

депутат сільської ради, спеціаліст загального відділу

Каштелян

Валентин Віссаріонович

депутат сільської ради

Середюк

Віталій Борисович

депутат сільської ради, приватний підприємець

Заря

Георгій Васильович

депутат сільської ради, приватний підприємець

Крецу

Павло Іванович

депутат сільської ради

Штефанко

Наталія Володимирівна

 

депутат сільської ради, землевпорядник с. Драниця

Бабін

Сергій Васильович

депутат сільської ради

Саїнчук

Ігор Аркадійович

директор Будинку культури села Балківці

Гудан

Лариса Павлівна

директор Будинку культури села Мамалига

Романюк

Людмила Михайлівна

в.о. директора Будинку культури села Подвірне

Верега

Андрій Васильович

приватний підприємець

 

10 липня 2017 року в приміщенні Будинку культури с. Мамалига відбулося перше засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені:

  • обгрунтування необхідності стратегічного планування розвитку Мамалигівської громади,
  • презентація та обговорення методології стратегічного планування сталого розвитку,
  • обговорення етапів стратегічного планування та їхнього орієнтовного календарного плану,
  • презентація та обговорення процесу здійснення стратегічного аналізу та соцеконом аналізу стану розвитку громади.

 

Після першого засідання розпочалося проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:

  • дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Мамалигівської ОТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади,
  • проведення літом 2017 року опитування 208 мешканців та 5 представників бізнесу.

 

25 жовтня 2017 року в приміщенні Будинку культури с. Мамалига відбулося друге засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені:

  • презентація та обговорення результатів стратегічного аналізу громади,
  • формулювання та обговорення прогнозів та сценаріїв розвитку громади,
  • формулювання стратегічного бачення,
  • проведення SWOT-аналізу – ідентифікація факторів SWOT.

На основі напрацювань засідання Робочої групи був розроблений проект SWOT-матриці – проведений аналіз взаємозв’язків факторів SWOT через матрицю SWOT/TOWS та підготовлені базові аналітичні висновки щодо порівняльних переваг, викликів та ризиків розвитку Мамалигівської громади.

 

30 листопада 2017 року в приміщенні Будинку культури с. Мамалига відбулося третє засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені:

  • визначення стратегічних, операційних цілей та завдань стратегії,
  • оголошення про підготовку технічних завдань на проекти розвитку, які відповідають завданням Стратегії.

 

Упродовж грудня 2017 року здійснювався збір та опрацювання технічних завдань на проекти розвитку, які відповідають завданням Стратегії, після чого у січні 2018 року будуть проведені відбір та корегування технічних завдань на проекти розвитку для плану реалізації Стратегії.

 

Усі засідання Робочої групи проводилися у відкритому режимі, тому усі бажаючі мали можливість брати участь в розробці Стратегії. Координували роботу та забезпечували технічний супровід розробки Стратегії заступник Мамалигівський сільський голова Шова А.К. та керуюча справами сільської ради Думініка О.А. Методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, надання консультаційних послуг з питань стратегічного планування забезпечував радник з регіонального розвитку Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Грушко О.О.

 

 

3.  ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

 

Мамалигівська сільська об’єднана територіальна громада утворена рішенням ХХХІІІ сесії VІ скликання Чернівецької обласної ради 14 серпня 2015 року №122-33/15 в рамках адміністративно-територіальної реформи. До складу громади увійшли села Мамалига, Кошуляни, Драниця, Подвірне, Стальнівці, Балківці, Несвоя та Негринці з адміністративним центром у с. Мамалига Новоселицького району Чернівецької області.

 

Таблиця 3. Населені пункти Мамалигівської ОТГ та їх характеристики

 

Найменування територіальних громад та населених пунктів, що входять до їх складу, із зазначенням адміністративного статусу

Чисельність населення станом на 01.01.2016

Відстань до адміністративного центру територіальної громади, км

 

Мамалигівська сільська рада

3628

 

1

с. Мамалига

 

-

2

с. Кошуляни

 

2 км

 

Драницька сільська рада

2382

 

3

с. Драниця

 

5 км

4

с. Негринці

 

5 км

5

Подвірненська сільська рада

2223

8 км

6

Стальнівецька сільська рада

1809

6 км

7

Несвоянська сільська рада

1245

11 км

8

Балковецька сільська рада

1380

14 км

 

Мамалигівська сільська ОТГ знаходиться в межах Прут-Дністровського межиріччя на південних відрогах Хотинської височини з територією розташованою в південно-східній частині області на лівому березі р. Прут в лісостеповій зоні на перетині кордонів трьох держав: України, Румунії та Молдови. На півдні по річці Прут громада межує з Румунією, на заході – із Республікою Молдова та Кельменецьким районом Чернівецької області, на півночі – з Хотинським районом та на сході із Щербинецькою та Костичанівською сільськими радами Новоселицького району.

 

ОТГ займає площу 139,304 кв. кілометрів, з населенням 12667 мешканців. Основну частину населення громади складають молдовани - 80%, частка українців становить 18%, представників інших національностей – 2%.

 

 

Рис.1. Карта Мамалигівської обєднаної територіальної громади

 

Характеристика населених пунктів Мамалигівської сільської ОТГ

1. Села Мамалига та Кошуляни.

Існуюча чисельність населення – 3625 чол., площа території населеного пункту в існуючих межах – 1102,4 га

Село Мамалига розташовано біля самого кордону з Молдовою на автотрасі Кишинів – Брест; залізничне сполучення Мамалиги з Новоселицею та м. Липкани (Молдова) діє з грудня 1893 року.

Історія села веде свій відлік з середини 16 ст. коли на березі Прута виникло поселення, через яке пролягав торговий шлях, що зв'язував європейські країни зі Східною Європою. Рік заснування села точно не з'ясовано, в наявних історичних джерелах село Мамалига вперше згадується в 1771 році - тоді село входило до Хотинського повіту Бессарабської губернії. За легендою, село отримало свою назву від традиційної місцевої страви – мамалиги. В селі знаходиться гіпсовий завод, який був заснований у 1911 р. Воєвудським і який займається видобуванням гіпсового каменю на місцевому кар’єрі. У 1974 році завод було поновлено – запустили новий гіпсоварочний цех. У 2004 році це підприємство брало активну участь у газифікації сіл Мамалига і Кошуляни.

2. Село Балківці.

Село було засновано у 1454 році молдавським боярином; існує версія, що його назвали на честь честь сина боярина Балко. В 1769 році в селі збудована дерев'яна церква. Станом на 1886 рік (коли була відкрита місцева школа) у власницькому селі Сталінештської волості Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 739 осіб, налічувалось 173 дворових господарства, існували православна церква та школа. В 1930 році в селі мешкало 1716 осіб; сьогодні в селі проживає близько 1400 чол. Площа території населеного пункту в існуючих межах складає 490 га.

3. Села Драниця та Негринці.

До створення Мамалигівської сільської об’єднаної територіальної громади ці села входили до складу Драницької сільської ради. Існуюча чисельність населення – 2382 осіб (у 1771 році у Драниці налічувалося лише 18 дворів, 1904 році село мало 158 дворів і 798 чоловік населення), площа території населеного пункту в існуючих межах – 400,40 га.

Село Драниця (до 1947 року - Шендрень) розташоване на лівому березі Прута, по обидві сторони автомагістралі Чернівці-Кишинів, за 25 кілометрів від районного центру і за 59 кілометрів від Чернівців та за 5 кілометрів від найближчої залізничної станції Мамалига. За півкілометра від села, по р. Прут, проходить державний кордон України з Румунією.

Перші документальні згадки про село відносяться до 1646 та 1665 рр., коли його поділили між спадкоємцями поміщиків Хиждеу і Шандрю. Напевне, звідси і походить колишня назва села Шендрень (у перекладі – дранка, драниця). Як зазначено в документальних матеріалах 1883-1884 рр., 39 процентів селян Драниці були безземельними. Село було найбіднішим у волості і одне з найбідніших у повіті. У серпні1947 року у Драниці було створено колгосп, який у вересні 1950 року об’єднався з колгоспом села Негринці.

На території села знаходиться орнітологічний заказник, де на площі 86 гектарів озерного плеса і болотних заростей охороняються гніздування білої, сірої та рудої великих і малих чапель, ряду цінних водоплавних і болотних видів птахів. На території села є дві православні церкви, побудовані у 1861 і 1896 роках. На території села Негринці виявлено поселення трипільської (ІV-ІІІ тисячоліття до н.е.), черняхівської (ІІІ-ІV століття н.е.) і давноруської (Х – перша половина ХІV століть), а також курган епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).

 

 

4. Село Несвоя.

Вважають, що село Несвоя було засноване у 1516 році. На його місці колись проходив потужний торговельний шлях, що і зумовив появу нового поселення. Його першими мешканцями стали козаки, що шукали незаселені землі. Але постійний рух торговців різних національностей (румунів, молдован, турків) посприяв тому, аби село стало багатонаціональним. Вважають, що українці представників інших націй кликали «несвоїми», від чого пішла назва села - "Несвоя". Існуюча чисельність населення села складає близько 1200 чол., площа території населеного пункту в існуючих межах – 478 га.

5. Село Подвірне (до 1946 року — Кишло-Салієве).

Село розташоване біля молдавського кордону, за 36 км від районного центру та 8 км від центру громади. Чисельність населення становить понад 2200 осіб, площа території населеного пункту в існуючих межах – 354 га.

Подвірне – одне з наймолодших поселень у Новоселицькому районі, вперше згадується в документах у 1790 р. За переказами, село виникло під час перебування на Хотинщині турецьких військ під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Завдяки податковим пільгам, заборони закріпачення молдовським господарем у 1742 р. та «Золотої грамоти» господаря Гіки від 1776 р., яка скоротила панщину до 12 днів на рік, в цю хлинуло багато переселенців. Ймовірно, що саме в цей час в роки війни 1768-1774 рр. сюди і прибув турецький воєначальник Салій, чиїм іменем і було названо село.

На території села знаходиться турецький табір, куди на примусові роботи зганяли з навколишніх сіл жителів: пасти панську худобу, добувати гіпсовий камінь у кар’єрі та розбудовувати земляний вал, що тягнеться від річки Прут до Хотинщини. Це земляне укріплення відноситься до V-VI ст. В історію воно входить під подвійною назвою «Троянів вал» і «Турецький вал».

Первісна назва села Кишло-Салієво походить від «кишли», що з турецької означає «подвір’я», і прізвища Салія - військового інженера, який очолював табір і проводив роботу. У 1946 р. село за цією версією було перейменовано у Подвірне. За союзу Подвірне розвивалося як експерементально-показове село. Тут, нетипово для сіл Буковини, встигли розбудувати великий центр: загальноосвітню та музичну школи, Будинок культури, пошту та інші інституції, асфальтували дороги та тротуар

На південній околиці села, в урочищі Крива, розташований вхід в унікальну триярусну гипсову печеру «Попелюшка», одну із найбільших (довжина коридорів - 150 км) і найгарніших у країні; за довжиною розвіданих коридорів печера є третьою за довжиною у світі. Основний вхід до печери знаходиться на території Республіки Молдова. Попелюшка відома своїми величезними залами, підземними озерами та лікувальними властивостями: у печері є цілющі води (типу мацести) та дихальні шахти для астматиків. Проте грошей на розробку завжди бракувало. За її красу та постійну відсутність фінансів печера і отримала свою казкову назву.

6. Село Стальнівці.

Площа території населеного пункту в існуючих межах складає – 418 га. Село Стальнівці було засноване у 1471 році; раніше село називалося Стинілешть. Є припущення, що назва походить від молдавського слова «стине, станиште», що означає «вівчарня». Своєму народженню село завдячує сухопутному торговому шляху, який у ХІ-ХV ст. проходив із Задністров’я до міста Бирладі на Дунаї. Нині у селі проживає 1890 чоловік, з яких 98% - молдовани, решта – українці, росіяни, румуни, білоруси, поляки.

 

Демографічна ситуація, що склалась в селах Мамалигівської сільської ради, характеризується зменшенням кількості населення впродовж останніх п’яти років. Як і загалом в Україні, в Мамалигівській сільській раді смертність перевищує народжуваність, так в 2015 році народилось 92 дітей, померло 186 особи.

 

Таблиця 4. Демографічна ситуація в населених пунктах Мамалигівської ОТГ

 

 Населений пункт

Населення жителів станом на 01.01.2012

Населення станом на 01.01.2013

Населення станом на 01.01.2014

Населення станом на 01.01.2015

Населення станом на 01.01.2016

Мамалига

3651

3622

3611

3625

3628

Драниця

2385

2376

2382

2374

2382

Подвірне

2258

2265

2246

2242

2223

Стальнівці

1880

1859

1842

1817

1809

Несвоя

1248

1239

1218

1197

1245

Балківці

1500

1470

1450

1370

1380

ВСЬОГО

12822

12731

12649

12525

12667

 

Таблиця 5. Демографічна ситуація в цілому по Мамалигівській громаді

 

Роки

Загальна чисельність населення

Померло

Народилося

Приріст/скорочення

2012

12831

184

104

-80

2013

12749

171

96

-75

2014

12525

210

100

-110

2015

12465

186

92

-94

           

Більшість факторів, які впливають на демографічну ситуацію в селах Мамалигівської сільської ради, формуються на загальнодержавному рівні і залежать від фінансово-економічного стану та добробуту населення. Подолання фінансової кризи та поліпшення економічного стану населення, що в свою чергу призведе до досягнення сталого демографічного розвитку, нормалізації і відтворення населення, є тривалим і складним процесом.

 

Таблиця 6. Кількість домогосподарств по селам громади станом на 2016 рік:

Мамалига

Драниця та Негринці

Подвірне

Стальнівці

Несвоя

Балківці

Кошуляни

847

816

840

717

505

599

382

 

На території сіл Мамалигівської сільської ради покинутих житлових будинків не зареєстровано.

Житлові будинки та господарські будівлі померлих громадян прийняті у спадок спадкоємцями.

 

Економічний потенціал та структура економіки

На території громади здійснюють господарську діяльність близько 250 суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі:

  • 201 приватних підприємців (основні напрями діяльності – роздрібна торгівля, товарне виробництво – вирощування сільськогосподарських культур, обробка деревини, виготовлення меблів).
  • 49 юридичних осіб.

            Найбільш потужним серед суб’єктів господарювання є ПрАТ «Мамалигівський гіпсовий завод», який займається видобуванням гіпсового каменю та виробництвом гіпсу та шпаклювальної суміші, та сплатив у 2016 році податків до місцевого бюджету на суму: 789329,00 грн.- податок з доходів фізичних осіб, та рентну плату за користування надрами в сумі 226 206 грн. На базі об’єктів колишнього колгоспу у с. Драниця працюють на приватній основі маслобійка, пилорама, цехи з виробництва металопластикових вікон та дверей, цехи по виробленню плитки та рваного каменю, столярний цех, створено фермерські господарства по вирощуванню продукції садівництва та рільництва.

 

Загальна площа земель громади складає 13930 га, в т.ч. сільськогосподарського призначення 10037 га. Сільськогосподарська освоєність території громади є досить великою у порівнянні із земельними фондами України та провідних країн світу. Основним бюджетоутворюючим підприємством сільськогосподарського виробництва є ТОВ «Агрофірма ім. Суворова» (с. Подвірне), яка у 2016 році сплатила податків до місцевого бюджету ОТГ – 2 563 085,00 грн., в тому числі ПДФО у сумі 2 142 995,00 грн., плати за землю – 119 577,00 грн., єдиного податку 4 групи – 300 513,00 грн.

На території громади функціонує одне комунальне підприємство – «МК» Мамалигівської сільської ради. У 2016-17 роках за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури об‘єднаних територіальних громад для потреб комунального підприємства було придбано спеціальну техніку: автогрейдер, трактор, причіп, відвал комунальний, подрібнювач деревени.

Через громаду проходить європейський автошлях Стрий – Івано-Франківськ – Кишинів; на території Мамалигівської сільської ради розташовано МПП «Мамалига» та проходить залізничне сполучення міста Чернівці з Київом (на території села розташована діюча залізнична станція Мамалига). Дана транспортна інфраструктура є частиною комунікацій міжнародного транспортного коридору «Балтійське море – Чорне море», який поєднано з «критським» транспортним коридором №9. Пункт пропуску щороку перетинає близько 25 тис. одиниць вантажного транспорту (всього – більше 100 тис. од. автомобільного транспорту). Спостерігається постійне зростання трафіку, а також експорту та імпорту товарів (в основному - продукція харчової промисловості) через митний пост МПП «Мамалига». Цьому сприяє відкриття міжнародного пункту пропуску через молдовсько-румунський кордон у м. Липкани в 15 км від МПП «Мамалига» - відповідно, для мешканців Боташанського повіту Румунії дорога через Мамалигу є найкоротшою як за відстанню, так і за часом на шляху до м. Чернівці.

Також очікується, що після відкриття міжнародного пункту пропуску «Дяківці» та введення в експлуатацію моста для вантажного транспорту через р. Прут у с. Маршинці, транзитний потік через громаду додатково збільшиться, оскільки по маршруту Дяківці – Маршинці – Мамалига – Стальнівці – Хотин проходитиме найкоротший шлях з Північної Румунії до центральних областей України та м. Київ.

 

 

 

 

Фінансово-бюджетна ситуація

Бюджет Мамалигівської громади на 2017 рік становить 49,123 млн. грн., в т.ч. 13,219 млн. грн. – власні надходження.

Структуру доходів та видатків бюджету Мамалигівської ОТГ наведено на рис. 2 та 3.

 

Рис. 2. Джерела наповнення бюджету Мамалигівської громади

 

Рис. 3. Видатки бюджету Мамалигівської громади

 

За підсумками 2016 року доходи загального фонду бюджету громади на 20% перевищили заплановані показники. В 2016 році Мамалигівська громада спрямувала найбільше коштів на видатки розвитку серед усіх ОТГ області – 13,559 млн. грн. (1115 грн. на 1 особу, третє місце після Рукшинської та Усть-Путильської громад).

 

Освіта

Рішенням VІ сесії VІІ скликання Мамалигівської сільської ради від 30.05.2016 року №01 «Про утворення опорного округу (загальноосвітнього навчального закладу, його філій) – Мамалигівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Мамалигівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області та про ліквідацію юридичних осіб» розпочато процес створення опорної школи на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів села Мамалига.

 

В 2016 році Мамалигівська сільська рада була відібрана для фінансування в рамках пілотного проекту «24 опорні школи» за підтримки Western NIS Enterprise Fund та Агенства США з Міжнародного Розвитку (USAID). Робота проводилась у два етапи:

  • реконструкція існуючого санвузла для влаштування санвузла для дітей-інвалідів; реконструкція спортзалу; реконструкція роздягальні при спортзалі для хлопців та дівчат (2 роздягальні); реконструкція тренерської кімнати та коридору біля спортзали; капітальний ремонт харчоблоку.
  • капітальний ремонт майстерні для проведення уроків з трудового навчання.

Крім того, було закуплено спортивний інвентар, меблі, обладнання для кабінетів фізики, хімії та біології та комп‘ютерний клас.

 

Крім опорного у громаді діють наступні освітні заклади:

  • Балківецька загально-освітня школа І-ІІІ ступенів.
  • Подвірненська загально-освітня школа І-ІІІ ступенів .
  • Драницький навчально-виховний комплекс.
  • Несвоянський навчально-виховний комплекс.
  • Стальнівецький навчально-виховний комплекс.
  • Дитячий навчальний заклад №1 села Мамалига.
  • Дитячий навчальний заклад №2 села Кошуляни.
  • Дитячий навчальний заклад «Вербиченька» села Балківці.
  • Дитячий навчальний заклад «Колосочок» села Подвірне.
  • Подвірненська музична школа.

 

Для покращення освітньої інфраструктури громадою в останні роки було реалізовано наступні проекти:

  1. Здійснено енергозберігаючі заходи в школі села Мамалига (Програма ПРОООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду»).
  2. Проведено паспортизацію енергетичної ефективності закладів освіти, які перебувають на балансі Мамалигівської сільської ради (Програма U-LEAD).
  3. Здійснено капітальний ремонт шести загальнонавчальних закладів, однієї дошкільної установи та одного закладу позашкільної освіти із заміною прорізів на енергозберігаючі (інфраструктурна субвенція).
  4. Придбано шкільний автобус для потреб навчальних закладів громади (інфраструктурна субвенція).
  5. Здійснено капітальний ремонт дахів шкіл у с. Несвоя та Стальнівці (інфраструктурна субвенція).
  6. Проведено енергозберігаючи заклади у школі та ДНЗ с. Подвірне (інфраструктурна субвенція).

За рахунок місцевого бюджету в школи громади закуплено обладнання для комп’ютерних класів та кабінетів фізики, покращено матеріально-технічну базу їдалень у навчальних закладах громади, здісйнено ремонт майстерень у школі с. Мамалига.

 

Охорона здоров’я

За рахунок коштів медичної державної субвенції, виділених на охорону здоров’я, утримуються АЗПСМ та ФАПи громади. Рішенням шостої сесії сьомого скликання Мамалигівської сільської ради за № 02 від 30 травня 2016 року на базі Мамалигівського ФАП було створено АЗПСМ с. Мамалига. В результаті реорганізації змінилася кількість штатних працівників - на кінець 2016 року чисельність працівників по закладах охорони здоров’я становить 61 штатну одиницю. Всього у громаді налічується 7 установ:

  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини села Подвірне.
  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини села Балківці.
  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини села Несвоя.
  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини села Стальнівці.
  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини села Драниця.
  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини села Мамалига.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт села Кошуляни.

 

Для покращення якості медичних послуг у громаді у 2016-2017 рр. реалізовано низку проектів:

  • «Розвиток системи надання первинної медичної допомоги в Мамалигівській сільській об'єднаній територіальній громаді» (за рахунок коштів GIZ).
  • Капітальний ремонт п'яти АЗПСМ із заміною прорізів на енергозберігаючі (за рахунок коштів інфраструктурної субвенції).
  • Придбання автомобіля спеціалізованого для потреб амбулаторії загальної практики сімейної медицини села Мамалига Мамалигівської об’єднаної територіальної громади (за рахунок коштів інфраструктурної субвенції).

 

У ОТГ діє мережа закладів культури, до якої відносяться:

- 6 клубних установ (села Мамалига, Драниця, Подвірне, Балківці, Несвоя, Стальнівці);

- 1 школа естетичного виховання (с. Подвірне);

В клубних установах діють аматорських колективи, в яких задіяні 350 учасників.

 

 

 

4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

 

4.1. Деякі проблеми розвитку Мамалигівської громади

  1. Недостатнє фінансування дорожнього господарства, відсутність коштів на ремонт та будівництво призводить до незадовільного стану доріг загального користування, що в свою чергу негативно впливає на інтенсивність автоперевезень, безпеку дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів.
  2. Дефіцит кваліфікованих робітничих кадрів, зайнятість на селі, молодіжне безробіття, тіньова зайнятість, трудова міграції, обмежені можливості працездатних сільських громадян отримати роботу в сільській місцевості.
  3. Високий рівень зношення основних фондів житлово-комунального господарства, енергоємність та низька ефективність інженерних мереж.
  4. Диспропорція у структурі розвитку бізнесу за сферами економічної діяльності відповідно до наявного природно-ресурсного потенціалу.
  5. Недостатня відомість Мамалигівської громади в Україні та за кордоном.
  6. Недостатня розвиненість транспортно-логістичної інфраструктури.
  7. Відсутність облаштованих туристичних маршрутів та належної туристичної інфраструктури.
  8. Нерівномірність розвитку сел, що розташовані на кишинівській трасі та так званих «верхніх».
  9. Розташування «верхніх» населених пунктів громади у зсувній зоні Подільсько-Буковинської карстової області.
  10. Низька фінансова спроможність громади. За оцінкою фінансової спроможності ОТГ України за підсумками І півріччя 2017 року Мамалигівська громада посіла 308 місце в країні (з 366 ОТГ) та 10 місце серед 16 громад Чернівецької області. За власними доходами на 1 мешканця громада займає 320 в Україні (566,3 грн. на 1 особу, на 20,5% нижче середньообластного значення, проте у 2017 році доходи зросли на 45% у порівнянні з попереднім роком), за рівнем дотаційності бюджету – 289 (28,90%, нижче максимально рекомендованого значення), за рівнем капітальних видатків на 1 особу – 175 в країні (89,3 грн., на 30% нижче середньообласного значення), за питомою вагою видатків на утримання апарату управління – 318 (39,1%, що в 2 рази більше максимально рекомендованого значення). Серед усіх сільських громад Чернівецької області Мамалигівська ОТГ має найбільший апарат управління – 68, на 1 службовця припадає 179 мешканців громади.

За результатами опитування 60% мешканців громади не бачать перспектив для її розвитку та не вірять у можливість змін (рис. 4).

Рис. 4. Ставлення мешканців Мамалигівської громади.

 

 

Основними проблемами, що гальмують розвиток громади, мешканці вважають безробіття, поганий стан дорожньої мережі, недостатню активність громадян щодо розвитку власної громади, відсутність поінформованості, інвестицій та можливостей для самореалізації (рис. 5). Найменш проблемними сферами життєдіяльності громади є освіта та медицина (рис. 6).

Рис. 5. Основні чинники, що заважають розвитку громади.

Рис. 6. Окремі показники розвитку громади.

 

 

 

 

Відповідно, основна увага, на думку населення, має бути зосереджена на вирішенні проблеми безробіття, покращенню стану вулиць та доріг громади, а також благоустрої (рис. 7, менше значення показника показує його вищий ранг пріорітетності). Незважаючи на низьку активність населення, факторами, що забезпечать сталий розвиток громади, вважаються внутрішні ресурси, діяльність влади та зовнішні інвестиції (рис. 8).

Рис. 7. Пріорітетність вирішення проблем у громаді.

 

Рис. 8. Основні ресурси для розвитку громади.

 

 

 

4.2. Сценарії розвитку Мамалигівської громади

 

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору.

Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.

Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Зважаючи на те, що для новоствореної ОТГ дуже мало даних для відстеження попередньої динаміки соціально-економічних процесів, повноцінне формулювання сценаріїв у 2017 році неможливе (стане можливим під час наступних періодів стратегічного планування – через 3-5 років). Таким чином, наведені нижче елементи сценарного моделювання відображають, передусім вплив на громаду зовнішніх факторів.

 

Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

 

Інерційний сценарій розвитку.

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

 

Інерційний сценарій

Базові припущення – національний рівень:

  1. Військовий конфлікт на Сході України заморожується.
  2. Зростають видатки Бюджету на утримання армії та ВПК.
  3. Рівень корупції в країні зменшується незначно – замість реальних реформ спостерігаємо їх імітацію.
  4. ВВП країни зростає темпами, недостатніми для відновлення економіки.
  5. Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку, валютний курс нестабільний, продовжується неконтрольована інфляція.
  6. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури (дороги, колії, транспортна інфраструктура) забезпечують лише 30-50% необхідних обсягів.
  7. Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає.
  8. Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу.
  9. Доходи населення не зростають.
  10. В умовах суттєвої корекції тарифів на енергоносії підвищується вірогідність збільшення рівня неплатежів населення, що призводить до поглиблення кризи в ЖКГ.
  11. Мамалигівська громада залишається невідомою на національному рівні.

Базові припущення – місцевий рівень:

  1. Транзитний потенціал громади не використовується.
  2. Населення залишається пасивним.
  3. Комфортність життя у громаді залишається на тому ж самому рівні.
  4. Ідентичність громади визначається лише селами по кишинівській трасі та с. Мамалига зокрема на шкоду іншим населеним пунктам.
  5. Бізнес-клімат у громаді на тому ж рівні.
  6. Зберігається інерційний розвиток сільського господарства.
  7. Рівень купівельної спроможності населення постійно не змінюється або знижується.
  8. Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок підтримки ОТГ з боку держави.

Що відбувається:

Населення громади до 2020 року суттєво не скорочується. Внаслідок відсутності системного підходу економіка громади розвивається нерівномірно, транспортно-логістична інфраструктура не будується, інвестиційні ділянки не використовуються. Малий і середній бізнес не розвивається. Доходів бюджету ОТГ недостатньо для суттєвого покращання інфраструктури громади – спостерігається лише локальне покращання благоустрою, що не може суттєво поліпшити загальний візуальний образ громади. Сільські території надалі розвиваються мляво, фінансування відбувається за залишковим принципом.

 

Модернізаційний сценарій

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

 

Базові припущення – національний та регіональний рівень:

  1. Військове протистояння на Сході України припиняється.
  2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються.
  3. Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.
  4. ВВП країни починає зростати на 7-10% щороку.
  5. Гривня стабільна.
  6. Інвестиційна привабливість країни покращується.
  7. Державні інвестиції на розвиток інфраструктури дозволяють суттєво покращити стан доріг та дорожньої інфраструктури.
  8. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні».
  9. Доходи населення поступово зростають.
  10. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги.
  11. Ефективно працює ДФРР.
  12. Мамалигівська громада стає відомою в Україні.

Базові припущення – місцевий рівень:

  1. Сформовані базові планувальні документи громади: стратегія, зонування земель громади, схема планування громади, інвестиційний паспорт громади.
  2. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – громада стає привабливою для інвесторів.
  3. Створюються привабливі інвестиційні пропозиції, насамперед, у логістичній сфері та аграрному секторі.
  4. Починає використовуватися туристичний потенціал громади.
  5. Громада є активним реціпієнтом Державного фонду регіонального розвитку.
  6. Покращується інфраструктура внаслідок надходжень додаткових коштів до бюджету в рамках фінансової децентралізації та вирішення основних проблем у соціальній інфраструктурі громади у 2016-2018 рр. за рахунок коштів інфраструктурної субвенції.

 

Що відбувається:

Громада позиціонує себе як розвинуту прикордонну територію, в основі економіки якої – послуги логістичної та транспортної інфраструктури та розвинуте сільське господарство. Внаслідок злагодженої політики регіону і громади формуються і просуваються на інвестиційні ринки привабливі інвестиційні пропозиції. Залучення стратегічних інвесторів дозволить радикально покращити привабливість Мамалигівської громади і з точки туризму. Зросте кількість робочих місць та рівень доходів населення. Малий і середній бізнес розвивається як обслуговуючий кластер транспортної сфери та оптової торгівлі.

Розвиток сільських територій громади забезпечується інвестиціями в аграрний сектор, підтримкою сільських обслуговуючих кооперативів та неаграрними видами бізнесу. Аграрний сектор громади повністю забезпечує продуктами харчування потреби прилеглих територій Молдови та Румунії.

Активна діяльність громади у залученні позабюджетних коштів, зокрема з ДФРР, дозволить поступово покращити інженерну та соціальну інфраструктуру.

4.3. Стратегічне бачення розвитку Мамалигівської громади

(за результатами засідання робочої групи 30 листопада 2017 року)

 

Мамалигівська громада, «Ворота до Молдови», – комфортна для життя територія з розвинутою інфраструктурою, потужним аграрним сектором, економічні ворота України до Північної Молдови та Румунії.

 

 

 

 

4.4. SWOT/TOWS-аналіз Мамалигівської громади

 

Таблиця 7. Фактори SWOT Мамалигівської громади (за результатами засідання робочої групи 25 жовтня 2017 року)

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Зручне географічне розташування – на кордоні з Молдовою та Румунією.
  2. Проходження двох транспортних коридорів територією громади.
  3. Наявність міжнародного пункту пропуску та діючої залізничної станції на території громади.
  4. Наявність природніх ресурсів (земельних, туристичних, покладів корисних копалин)
  5. Хороша сировинна база та сприятливі кліматичні умови для веденя с/г
  6. Наявність значного трудового потенціалу
  7. Прогресивна та дієва місцева влада
  8. Компактність громади.
  1. Поганий стан дорожньої інфраструктури
  2. Недостатня поінформованість про туристичний потенціал громади на місцевому, регіональному та національному рівнях
  3. Слабо розвинута туристична інфраструктура, в т.ч. громадське харчування
  4. Відсутність діючої інфраструктури для переробки с/г продукції
  5. Відсутність можливостей для дозвілля та самореалізації населення, зокрема молоді
  6. Відсутність інституційної підтримки підприємництва
  7. Відсутність інвестиційних документів (пропозицій)
  8. Тенденція до засмічування території громади
  9. Соціальна та підприємницька пасивність населення

Можливості

Загрози

  1. Зростання попиту на продовольство на світовому ринку, зокрема, на екологічно чисту продукцію стимулюватиме розвиток АПК
  2. Інтерес інвесторів до України.
  3. Використання транзитного потенціалу.
  4. Посилення уваги в Україні та світі до відновлювальної енергетики
  5. Спільна історична та культурна спадщина з Румунією та Молдовою створює сприятливі умови для співробітництва
  1. Нестабільна суспільно-політична ситуація в країні
  2. Непрозорість/незрозумілість/гальмування реформ та корупція
  3. Слабка державна підтримка МСБ, особливо в сфері с/г
  4. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів
  5. Негативна демографічна ситуація в громаді
  6. Продовження концентрації бізнесу (місцевого інвестора) на торгівлі
  7. Настання природних катаклізмів (зсуви, повені)
  8. Зниження рівня води у річках, ставках, колодязах
  9. Вимоги СОТ, посиленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС до безпеки та якості харчових продуктів

 

 

 

SWOT/TOWS-аналіз виявляє взаємозв‘язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити, як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші «кластери» комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні виклики мають стратегічне значення для Мамалигівської громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий.

 

Підтримують

Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

 

Сильні сторони                                                                                                                     Можливості

 

1. Зручне географічне розташування – на кордоні з Молдовою та Румунією.

 

1. Зростання попиту на продовольство на світовому ринку, зокрема, на екологічно чисту продукцію стимулюватиме розвиток АПК

     

2. Проходження двох транспортних коридорів територією громади.

 

2. Інтерес інвесторів до України.

   

 

3. Наявність міжнародного пункту пропуску та діючої залізничної станції на території громади.

 

3. Використання транзитного потенціалу.

 

 

 

4. Наявність природніх ресурсів (земельних, туристичних, покладів корисних копалин)

 

4. Посилення уваги в Україні та світі до відновлювальної енергетики

     

5. Хороша сировинна база та сприятливі кліматичні умови для веденя с/г

 

5. Спільна історична та культурна спадщина з Румунією та Молдовою створює сприятливі умови для співробітництва

     

6. Наявність значного трудового потенціалу

 

 

     

7. Прогресивна та дієва місцева влада

 

 
     

8. Компактність громади.

   

 

Рис. 9. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»
Сектор «Виклики». Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

 

Зменшують

Слабкі сторони

 

 

Можливості

 

1. Поганий стан дорожньої інфраструктури

 

1. Зростання попиту на продовольство на світовому ринку, зокрема, на екологічно чисту продукцію стимулюватиме розвиток АПК

   

 

2. Недостатня поінформованість про туристичний потенціал громади на місцевому, регіональному та національному рівнях

 

2. Інтерес інвесторів до України.

     

3. Слабо розвинута туристична інфраструктура, в т.ч. громадське харчування

 

3. Використання транзитного потенціалу.

 

 

 

4. Відсутність діючої інфраструктури для переробки с/г продукції

 

4. Посилення уваги в Україні та світі до відновлювальної енергетики

 

 

 

5. Відсутність можливостей для дозвілля та самореалізації населення, зокрема молоді

 

5. Спільна історична та культурна спадщина з Румунією та Молдовою створює сприятливі умови для співробітництва

     

6. Відсутність інституційної підтримки підприємництва

 

 
 

 

 

7. Відсутність інвестиційних документів (пропозицій)

   
     

8. Тенденція до засмічування території громади

   

 

   

9. Соціальна та підприємницька пасивність населення

   

 

Рис. 10. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»
Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

 

Посилюють

Слабкі сторони

 

 

Загрози

 

1. Поганий стан дорожньої інфраструктури

 

1. Нестабільна суспільно-політична ситуація в країні

     

2. Недостатня поінформованість про туристичний потенціал громади на місцевому, регіональному та національному рівнях

 

2. Непрозорість/незрозумілість/гальмування реформ та корупція

 

 

 

3. Слабо розвинута туристична інфраструктура, в т.ч. громадське харчування

 

3. Слабка державна підтримка МСБ, особливо в сфері с/г

 

 

 

4. Відсутність діючої інфраструктури для переробки с/г продукції

 

4. Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов‘язань щодо забезпечення соціальних стандартів

 

 

 

5. Відсутність можливостей для дозвілля та самореалізації населення, зокрема молоді

 

5. Негативна демографічна ситуація в громаді

     

6. Відсутність інституційної підтримки підприємництва

 

6. Продовження концентрації бізнесу (місцевого інвестора) на торгівлі

     

7. Відсутність інвестиційних документів (пропозицій)

 

7. Настання природних катаклізмів (зсуви, повені)

     

8. Тенденція до засмічування території громади

 

8. Зниження рівня води у річках, ставках, колодязах

 

 

 

9. Соціальна та підприємницька пасивність населення

 

9. Вимоги СОТ, посиленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС до безпеки та якості харчових продуктів


Рис. 11. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»
Висновки та ідентифікація пріоритетів ровитку:

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

  • Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях громади, стимулюватиме розвиток наявних у громаді підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості.
  • Прогнозоване продовження євроінтеграційних процесів та реформ в Україні сприятимуть покращенню бізнес-клімату та зростанню зацікавленості інвесторів до України. З урахуванням таких сильних сторін Мамалигівської громади, як наявність сприятливе географічне розташування, наявності достатньої кількості трудових ресурсів та традиційно сильним етнокультурним та економічним зв’язкам з Молдовою та Румунією, такі можливості стимулюватимуть створення на території Мамалиги підприємств транспортно-логістичної інфраструктури, що разом з очікуваним підвищенням доходів населення та зацікавленістю європейських споживачів в українській с/г-продукції, призведе до збільшення валового локального продукту, наслідком чого стане також зростання рівня зайнятості та рівня доходів населення Мамалигівської громади.

 

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

  • Погане водозабезпечення у більшості сільських поселеннях громади, висока зношеність інженерно-технічних комунікацій, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами в середньостроковій перспективі можуть бути частково усунуті завдяки бюджетній підтримці, а також за рахунок раціонального використання транзитного потенціалу.
  • Інвестиційна активність та покращання бізнес-клімату може сприяти підвищенню підприємницької активності у громаді та, в якійсь мірі, покращання якості надання адміністративних послуг. Водночас, активне використання міжнародного співробітництва з сусідніми країнами дозволить набути досвіду у залученні й позабюджетних коштів, позбутися пасивності населення та залучити інвестиції.

 

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

  • Згортання реформ та, як наслідок цього, скорочення обсягів фінансової підтримки ОТГ обмежуватиме реконструкцію інженерно-технічних комунікацій, доріг та забезпечення питною водою населених пунктів громади.
  • Настання надзвичайних ситуацій може пошкодити чи зруйнувати наявну інфраструктуру.

 

 

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT/TOWS-аналізу та висновках, члени робочої групи обрала як базову динамічну (конкурентну стратегію), яка передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі. При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони.

Таким чином були обрані дві головні сфери зосередження зусиль на розвиток Мамалигівської громади:

1. Економічний розвиток громади, оскільки наявний у громади природно-ресурсний та транзитний потенціал надають широкі можливості для розвитку сільского господарства та транспортно-логістичної інфраструктури, додатково сільські території теж мають великий потенціал для включення в економіку рекреаційно-туристичної сфери громади

2. Підвищення комфортності життя та розвиток сільських територій, оскільки саме там існує найбільше відставання у якості життя, що призводить до негативних соціальних та демографічних наслідків, але разом з тим сільські території мають великий потенціал щодо залучення інвестицій та включення в економіку громади, зокрема, у сектор виробництва та переробки екологічної с/г продукції.

Для досягнення стратегічного бачення, за кожною стратегічного ціллю були визначені операційні цілі. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою. Стратегічні цілі повинні давати відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади:

 

 

 

Мамалигівська громада, «Ворота до Молдови», – комфортна для життя територія з розвинутою інфраструктурою, потужним аграрним сектором, економічні ворота України до Північної Молдови та Румунії.

1. Економічний розвиток громади

1.1. Розвиток сільського господарства

 

1.4. Підтримка бізнесу та залучення інвестицій

 

1.2. Розвиток транзитного потенціалу

2.1. Розвиток інфраструктури сільських територій

2. Підвищення комфортності життя та розвиток сільських територій

2.2. Підвищення якості адміністративних, соціальних та культурних послуг у громаді

1.3. Створення та просування  туристичних продуктів

 

 

Рис. 12. Стратегічне бачення, стратегічні та операційні цілі

Операційні цілі деталізовані в завданнях. Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада намагатиметься досягнути цілей свого розвитку.

Таблиця 8. Стратегічні, операційні цілі та завдання

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Завдання

1. Економічний розвиток громади

1.1. Розвиток сільського господарства

1.1.1. Розвиток традиційних с/г-культур громади

1.1.2. Розвиток садівництва та виноградарства

1.1.3. Розвиток нових для громади с/г-культур

1.1.4. Розвиток мережі спеціалізованих с/г-складів 1.1.5. Започаткування виробництв з переробки с/г-продукції

1.1.6. Пошук ринків збуту для с/г-продукції громади

1.1.7. Підтримка розвитку с/г кооперації

1.2. Розвиток транзитного потенціалу

1.2.1. Створення логістичних майданчиків на базі залізничної станції та МПП «Мамалига».

      1. Розвиток придорожньої інфраструктури.

1.3. Створення та просування туристичних продуктів

1.3.1. Розвиток фестивального туризму

1.3.2. Розвиток спелеотуризму

1.3.3. Створення туристичної інфраструктури 1.3.4. Популяризація туристичних можливостей Мамалигівської громади

1.4. Підтримка бізнесу та залучення інвестицій

1.4.1. Покращення інституційного забезпечення економічного розвитку та залучення інвестицій 1.4.2. Раціональне використання місцевих ресурсів

1.4.3. Раціональне використання браунфілдів

2. Підвищення комфортності життя та розвиток сільських територій

2.1. Розвиток інфраструктури сільських територій та міста

2.1.1. Забезпечення транспортними комунікаціями сільських населених пунктів громади

2.1.2. Забезпечення водопостачання та водовідведення населених пунктів громади

2.1.3. Запровадження системи управління ТПВ

2.1.4. Благоустрій територій сел

2.1.5. Підвищення готовності до надзвичайних ситуацій

2.1.6. Розвиток спортивної інфраструктури громади

2.2. Підвищення якості адміністративних, соціальних та культурних послуг у громаді

2.2.1. Підвищення якості освітніх послуг у громаді

2.2.2. Організація дозвілля молоді

2.2.3. Підвищення якості медичних послуг у громаді

2.2.4. Підвищення якості надання адміністративних послуг на території об’єднаної територіальної громади

2.2.5. Розвиток побутових послуг

2.2.6. Забезпечення культурних потреб

2.2.7. Раціональне управління майном громади

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль 1. Економічний розвиток громади

Село Мамалига, а зараз вже й Мамалигівська об’єднана територіальна громада, зовні асоціюється, насамперед, з однойменними пунктом пропуску через державний кордон та традиційною молдавською стравою. Проте транспортна інфраструктура забезпечує робочими місцями лише невелику частину населення громади - більшість робочих місць створюють сільськогосподарські та виробничі підприємства. Решта робочих місць - у бюджетній сфері, у будівництві, торгівлі, а також самозайнятість у малому бізнесі та одноосібному с/г виробництві.

У середньостроковій перспективі економічний профіль Мамалигівської громади будуть формувати транспортно-логістична інфраструктура, сільськогосподарське виробництво та переробка с/г продукції та обслуговуючі їх сфери

Аналіз виявляє потенційну економічну нішу у сфері туризму: його базою виступає «гастрономічна» назва громади та наявність на її території печер, придатних для розвитку спелеотуризму.

Системними умовами розвитку транспортно-логістичної інфраструктури та сільського госодарства в Мамализі є однакові правила та неухильне дотримання природоохоронного законодавства для всіх учасників ринку, а також популяризація громади в Україні та за її межами, що повинно суттєво підвищити її впізнаваність на інвестиційному ринку.

Більшої ваги в економіці громади повинен набути малий і середній бізнес як обслуговуючий кластер, тому завданням громади є розвиток інфраструктури підтримки бізнесу.

Ці та інші можливості були розглянуті членами Робочої групи зі стратегічного планування та знайшли відображення у 4 операційних цілях та 16 завданнях, через які планується досягати цілі.

Діяльність у межах стратегічної цілі 1 повністю узгоджується зі стратегічними цілями Стратегії розвитку Чернівецької області на 2015-2020 рр.

Досягнення стратегічної цілі пропонується через наступну структуру операційних цілей та завдань.

 

Операційна ціль 1.1. Розвиток сільського господарства.

 

Успішне ведення власного господарства в умовах ринкової економіки, розширення умов для самозайнятості працездатних людей в селах, значною мірою залежить від наявних знань, умінь, навичок, досвіду населення. Знання та навички набуваються шляхом їх передачі від практиків через навчальні технології та їх закріплення на практиці.

 

Завдання 1.1.1. Розвиток традиційних с/г-культур.

 

Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів як:

  • вивчення кращого досвіду ефективних індивідуальних виробників сільгосппродукції інших районів Чернівецької області та інших регіонів України;
  • відбір ініціативних індивідуальних товаровиробників, мотивованих до підвищення своїх компетенцій;
  • відбір професійних тренерів-консультантів з необхідними знаннями і практичним досвідом;
  • складання відповідних навчально-консультаційних програм;
  • проведення навчань та консультаційна підтримка щодо раціонального використання с/г земель.

 

Завдання 1.1.2. Розвиток садівництва та виноградарства

 

Розвиток садівництва і виноградарства має важли­ве народногосподарське значення. Ці галузі дають високоякісні продукти харчування і сировину для переробної промисловості.

Плоди, ягоди, виноград і продукти їх переробки містять цін­ні для організму людини цукор, білки, кислоти, вітаміни, міне­ральні речовини. Тому завданням розвитку садівництва і виноградарства є задоволення потреб населення плодово-ягідною продукцією як у свіжому, так і в переробленому виді. Для цього необхідно вдосконалювати організацію виробництва, заготівлі, зберігання, переробки і реалізації продукції, розширити будів­ництво фруктосховищ, переробних підприємств і цехів.

Виробництво продукції в даній галузі пов’язане з використан­ням багаторічних насаджень, які належать до основних засобів виробництва, мають певну специфіку і потребують затрат коштів при їх формуванні. Все це певним чином і відбивається на розвитку галузі в умовах ринкових відносин.

Поряд з цим, дана галузь дуже добре поєднується з розвитком інших галузей, а саме: молочним і молочно-м’ясним скотарством, бджільництвом. З підсобних промислових виробництв безпосе­редній зв’язок із садівництвом і виноградарством мають цехи і заводи із переробки продукції, виготовлення тари, пакувальних матеріалів і ін. Це по суті є продовженням технологічного про­цесу в даній галузі. В цей же час це великий резерв ліквідації сезонності у використанні трудових ресурсів.

В садівництві і виноградарстві за останні десять років, як і в ін­ших галузях аграрного виробництва, значно посилилися негатив­ні тенденції: скорочуються площі насаджень, зменшуються валові збори продукції, основним виробником продукції стають особисті господарства населення, або ж дрібні приватні господарства. Дане завдання покликане відновити багаторічні насадження на території громади.

 

Завдання 1.1.3. Розвиток нових для громади с/г-культур

 

Традиційними с/г культурами громади є вирощування пшениці, кукурудзи, сої. Проте раніше громада була одним з центрів овочеводства й диверсифікація вирощування с/г-культур у Мамализі є важливою передумовою для налагодження переробки продукції АПК та ефективної сільгоспкооперації з виробниками Молдови та Румунії.

 

Завдання 1.1.4. Розвиток мережі спеціалізованих складів

 

Дане завдання передбачає планування та будівництво в ОТГ мережі спеціалізованих складів для с/г-продукції, що вирощується у громаді або може складуватися з метою подальшого перепродажу до Молдови та Румунії або з цих країн в Україні – фруктосховищ, елеваторів та ін.

 

Завдання 1.1.5. Започаткування виробництв з переробки продукції

 

Критично важливим для економічного розвитку громади є не лише підвищення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а й їх глибинна переробка на території громади, що дозволить генерувати більшу додану вартість та підвищувати доходність підприємств АПК. Завданням передбачено співпраця громади з фермерськими господарствами, які працюють на її території, з метою створення (відновлення діяльності) виробничих цехів для глибокої переробки с/г продукції. Переробні підприємства планується створити за кошти приватних інвесторів (агрофірм).

 

Завдання 1.1.6. Пошук ринків збуту для с/г продукції громади

 

Дане завдання покликане налагодити подальший збуту за межі громади та виходу на регіональний, національний та міжнародний ринки її сільгоспвиробників, хоча значна частка сільгосппродукції буде споживатися на внутрішньому ринку мешканцями та туристами. Дане завдання також передбачає створення у громаді комерційних майданчиків збуту с/г-продукції.

 

Завдання 1.1.7. Підтримка розвитку с/г кооперації

 

Досягнення завдання передбачається шляхом проведення таких заходів та проектів, як:

  • відбір ініціативних представників сіл, які мають потенційну зацікавленість у створенні кооперативу,
  • вивчення досвіду успішно діючих кооперативів Чернівеччини та інших регіонів України,
  • навчально-інформаційна кампанія, спрямована на формування у селах ініціативних груп та підвищення їх компетенції щодо організаційно-правових питань створення та управління кооперативом,
  • підготовка бізнес-моделей щодо створення сільськогосподарських кооперативів та пошук фінансування (ДФРР, інвестори, проекти МТД) на закупівлю основних засобів.

 

Операційна ціль 1.2. Розвиток транзитного потенціалу.

 

Мамалига фактично є воротами Чернівецької області до Республіки Молдова – на її території знаходиться автомобильній та залізничні пункти пропуску через державний кордон. Через село проходить європейський автошлях, що бере свій початок в українському Стрию і закінчується в молдавському Кишиневі та є частиною національного автошляху Н10. Зважаючи на те, що на відстані 15 км від МПП «Мамалига» знаходиться пункт пропуску через молдовсько-румунський кордон, використання транзитного та логістичного потенціалу має бути одним з пріоритетів розвитку громади.

 

Завдання 1.2.1. Створення логістичних майданчиків на базі залізничної станції та МПП «Мамалига».

 

Дане завдання покликане відібрати перспективні земельні ділянки та залучити на них інвесторів для будівництва транспортно-логістичних комплексів у громаді з наданням супровідних послуг. Також в рамках цього завдання слід передбачити створення оптового базару для громадян Молдови та Румунії, які традиційно їдуть через Мамалину на шопінг до міста Чернівці.

 

Завдання 1.2.2. Розвиток придорожньої інфраструктури

 

Даним завданням передбачено капітальний ремонт доріг, які є критично важними для реалізації транзитного потенціалу громади: Драниця – Мамалига – Подвірне та Мамалига – Стальнівці – Несвоя – Балківці, а також створення передумов для розвитку вздовж даних ділянок всієї необхідної придорожньої інфраструктури – мережі громадського харчування, стоянок, мотелей, СТО та т.п.

 

Операційна ціль 1.3. Створення та просування туристичних продуктів

 

Туристична галузь є допоміжною з точки зору розвитку Мамалигівської громади. Передбачається, що розвиток громади як популярного місця для туру вихідного дня буде залежати від таких факторів як створення додаткових рекреаційно-туристичних пропозицій для туристів з метою заповнення їхнього вільного часу та збільшення часу їхнього перебування у громаді. Громада планує створити свої унікальні туристичні продукти, які можуть стати елементом комплексного туристичного продукту регіону, націленого як на внутрішнього відвідувача, так і на закордонних туристів.

Таким чином туризм стане важливою сферою економіки громади, де будуть створені нові робочі місця та збільшаться надходження до бюджету громади.

 

Завдання 1.3.1. Розвиток фестивального туризму

 

Завданням передбачається координація зусиль місцевої влади, підприємців та мешканів щодо розвитку фестивального та гастрономічного туризму. Планується розробка туристичних маршрутів, розвиток музейної мережі, розвиток існуючих та запровадження нових фестивалей, зокрема гастрономічного фестивалю мамалиги.

Громада в цілому має туристичний потенціал, який досі залишається нерозкритим (розвиток археологічного туризму у Негринцях, заказник у Драниці), не в останню чергу через непристосованість громади під потреби її гостей. Також проблемою є відсутність належної інфраструктури для проведення масових подій, зокрема це стосується громадських вбиралень.

Завдання реалізується через проекти, якими передбачено реконструкцію основних пам’яток та облаштування громадських місць для можливості проведення масових заходів.

Передбачається активне використання традиційних ремесел для виробництва сувенірної продукції для задоволення попиту туристів, та, водночас, реалізація завдання сприятиме відкриттю нових бізнесів та створенню нових робочих місць. Головними цілями в рамках завдання є:

  • популяризація самобутності Мамалигівської громади;
  • збереження та розвиток традиційних ремесел;
  • підвищення обізнаності молоді щодо місцевих традицій та народних промислів і ремесел;
  • підвищення рівня самозайнятості сільської молоді.

 

Завдання 1.3.2. Розвиток спелеотуризму

 

Однією з перешкод для розвитку Мамалигівської громади є доволі значна віддаленість туристично-привабливих об’єктів (печер) від центру Мамалиги, а відтак – їхня недоступність та відірваність туристів від життєдіяльності громади. Іншою проблемою є те, що сама Мамалигівська громада поки що не є звичним середовищем перебування туристів та гостей громади. Туристичні продукти, як і всі інші, для того, щоб бути спожитими, повинні бути доступні споживачу. Завдання передбачає покращення транспортної та туристичної доступності печер «Буковинка» та «Попелюшка», розвиток громадського простору навколо них та покращання транспортних комунікацій між населеними пунктами громади та туристичними об’єктами

 

Завдання 1.3.3. Створення туристичної інфраструктури

Однією з проблем розвитку туризму в громаді визначено низькій рівень якості надання туристичних послуг – як серед продуктів, що пропонуються, так і серед рівня обслуговування. Якість надання туристичної послуги впливає на конкурентоспроможність послуги як товару, що пов'язано з економічною ефективністю туристичної діяльності й визначальним задоволенням споживача від придбання послуги як споживчої цінності, що відбивається в соціальній ефективності туризму. Також одним з факторів непристосованості Мамалигівської громади до потреб туристів є відсутність належної кількості закладів громадського харчування, в т.ч. біля туристично привабливих об’єктів. Вирішення даного завдання планується за рахунок будівництва місць прийому туристів – баз відпочинку, хостелів, ресторанів, кафе та фаст-фудів.

 

Завдання 1.3.4. Популяризація туристичних можливостей Мамалигівської громади.

 

Мамалига як туристична місцевість сьогодні не є розкрученим брендом в Україні та її країнах-сусідах. Тому для залучення туристів потрібно розпочати активну діяльність з рекламування громади. Для цього варто об’єднати зусилля усіх суб’єктів, які працюють у громаді, керівників місцевої влади та області.

Очевидно, що потрібна не просто реклама окремих туристичних об’єктів та підприємств, потрібна реклама власне громади. Завдання можна реалізувати через комплексний проект створення бренду, в рамках якого передбачається:

  • розробка концепції бренду громади як інструменту підвищення її конкурентоздатності;
  • підготовка пакету стратегічних ініціатив і проектів, спрямованих на просунення бренду громади;
  • створення сучасного, привабливого візуального символу громади;
  • побудова програми просування і комунікацій громади.

 

Операційна ціль 1.4. Підтримка бізнесу та залучення інвестицій

Ціль скерована на посилення ролі малого і середнього бізнесу в економіці громади, а також на підвищення її інвестиційної привабливості. Структуру цілі складають 3 взаємодоповнюючі завдання: в рамках першого передбачається розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, забезпечення інституційної підтримки економічного розвитку, друге стосується раціонального використання місцевих природних ресурсів, а третє – економічно-обгрунтованого інвестиційного маркетингу та менеджменту інснуючих браунфілдів та вільних земельних ділянок громади.

 

Завдання 1.4.1. Покращення інституційного забезпечення економічного розвитку та залучення інвестицій

Інфраструктура підтримки бізнесу на даний час у громаді відсутня. Початком формування такої інфраструктури може стати ЦНАП. В середньостроковій перспективі в рамках внесення змін до Плану реалізації Стратегії бажано передбачити такі складники інфраструктури як бізнес-центр, бізнес-інкубатор, Фонд гарантування повернення кредитів тощо. Також дане завдання передбачає стимулювання розвитку ІТ-інфраструктури у громаді.

Економічний розвиток громади, попри рішучість і бажання місцевої влади сприяти йому, потребує інституційної підтримки. Спеціалізовані організації з професійними та мотивованими спеціалістами можуть суттєво активізувати процеси економічного розвитку на території громади. Їх ключовими функціями зазвичай є:

  • формування інвестиційних пропозицій громади;
  • просування інвестиційних пропозицій на інвестиційні ринки;
  • пошук, залучення та супровід інвестора;
  • промоція та маркетинг інвестиційного потенціалу громади;
  • підтримка малого і середнього бізнесу;
  • координація заходів з реалізації Стратегії розвитку громади;
  • моніторинг та оцінка впровадження Стратегії тощо.

 

Завдання 1.4.2. Раціональне використання місцевих ресурсів

Оскільки пріоритетом розвитку громади обрано сільське господарство та в позиціюванні планується робити акцент на екологічну чистоту території та її продукції, дане завдання покликане забезпечити раціональне використання місцевих природних ресурсів, зокрема, покладів корисних копалин, лісових ресурсів, а також створити безвідходні виробництва на території Мамалигівської громади.

Завдання 1.4.3. Раціональне використання браунфілдів

Наявність вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які можуть бути запропоновані для інвесторів, створить можливість для будівництва нових підприємств галузі переробки с/г продукції, виробленої на сільських територіях громади. Завдання громади тут – сформувати якісні інвестиційні пропозиції, просунути їх на інвестиційні ринки та знайти стратегічного інвестора.

 

Стратегічна ціль 2. Підвищення комфортності життя та розвиток сільських територій

Мамалигівська громада за структурою економіки є промислово-аграрною. Сільські території останні кілька десятків років знаходяться під впливом цілого ряду проблем, серед яких – втрата значної кількості робочих місць, зменшення рівня доходів, погане забезпечення питною водою, застарілі очисні споруди, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами, слабка інформатизація. Ці проблеми є головною причиною міграції населення з сіл в міста, причому першими залишають село молоді люди та кваліфіковані працівники.

В останні роки проявилася очевидна тенденція занепаду традиційного села. Найважливішою причиною такого становища є низька якість життя у сільській місцевості, яке, поряд із низьким рівнем доходів населення й обмеженими економічними можливостями, характеризується також низьким рівнем якості й доступності різноманітних послуг, важливих для повсякденного життя – освітніх, культурних, дозвільних, охорони здоров‘я. Стратегія розвитку Мамалигівської громади передбачає проведення ряду проектів, які можуть вплинути на підвищення якості життя в селах. Особливий акцент таких проектів повинен робитися на залучення молоді до суспільних та підприємницьких процесів у сільській місцевості, оскільки молодше населення є критично важливим для збереження села.

Діяльність у межах стратегічної цілі 2 повністю узгоджується зі стратегічними цілями Стратегії розвитку Чернівецької області на 2015-2020 рр.

Досягнення стратегічної цілі пропонується через таку структуру операційних цілей та завдань:

 

Операційна ціль 2.1. Розвиток інфраструктури сільських територій

 

Завдання 2.1.1. Забезпечення транспортними комунікаціями сільських населених пунктів громади

 

Завдання передбачає проведення ремонту доріг та вулиць села з відновленням дорожніх знаків, розмітки, тротуарів, огорож, систем зливової каналізації. Більшість сільських доріг з твердим покриттям давно не ремонтовані, з глибокими вибоїнами, що ускладнює рух автомобільного транспорту. Більша частина об’єктів придорожньої та туристичної інфраструктури не відповідають вимогам міжнародних норм та стандартів, в т.ч. відсутнє належне вуличне освітлення населених пунктів.

Першочергово потребують ремонту ділянки доріг, які пов’язані з функціонуванням ключових соціально-економічних об’єктів громади:

  • опорні школи,
  • лікарські амбулаторії загальної практики сімейної медицини,
  • заклади культури;
  • роздільний збір та сортування сміття.

Зважаючи на високу вартість робіт з асфальтування доріг, варто розглянути ідею щодо придбання рециклерів з метою повторного використання елементів пошкодженого асфальтового покриття для ремонту доріг.

 

Завдання 2.1.2. Забезпечення водопостачання та водовідведення сільських населених пунктів громади

 

Проблема водопостачання та водовідведення гостро стоїть для мешканців багатьох населених пунктів громади. Рівень води у річках та рівень грунтових вод зменшується. Виходом із ситуації є розконсервація свердловин та побудова у селах водогонів. Крім того, критичним залишається питання забезпечення ефективності системи каналізування в громаді.

 

Завдання 2.1.3. Вдосконалення системи управління ТПВ

 

Неорганізоване вивезення твердих побутових відходів в селах призводить до засмічення територій, засмічення берегів річок та водоймищ, а також засмічення земель від захоронення ТПВ на організованих сміттєзвалища в селах. Така діяльність негативно впливає на навколишнє природне середовище, а саме забруднення землі, повітря, ґрунтових вод. Придбання та облаштування сміттєсортувальної лінії дозволить зменшити захоронення ТПВ на сміттєзвалища, а також закрити інші непотрібні сміттєзвалища в населених пунктах громади, а придбання індивідуальних контейнерів для сміття покращить культуру поводження з ТПВ. Метою даного завдання є створення умов для очищення населених пунктів від забруднення побутовими відходами та зменшення шкідливого впливу побутових відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини На першому етапі завданням передбачено запровадження системи роздільного збирання ТПВ, на другому – запуск сортувальної лінії на сільському сміттєзвалищі.

 

Завдання 2.1.4. Благоустрій територій сел

Завданнями благоустрою є розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; створення умов для реалізації прав суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів. Зокрема, передбачаєтья покращення тротуарної мережі, розвиток парків та сільських зон відпочинку шляхом утримання зелених насаджень з одночасною санітарною вирізкою сухих, аварійних дерев та формуванням крон існуючих дерев, утримання клумб, газонів, смуг зелених насаджень з їхнім відповідним облаштуванням смітниками, лавочками, вуличним освітленням та т.п. Важливими елементами благоустрою території громади є забезпечення належних умов для поховань померлих (впорядкування існуючих кладовищ) та проведення профілактичної, роз'яснювальної та виховної роботи серед населення щодо дотримання санітарних норм, правил поведінки в громадських місцях, впровадження роздільного збору твердих побутових відходів, участі громадян у наведенні порядку за місцем проживання. Потребує вирішення питання паспортизації та інвентаризації об'єктів благоустрою села та налагодження роботи інженерного захисту територій.

 

Завдання 2.1.5. Підвищення готовності до надзвичайних ситуацій

 

Територія Мамалигівської громади знаходиться як в небезпечній зоні зсувів, так і в зоні повеней, тому потребує розвитку системи оповіщення та раннього реагування на надзвичайні ситуації, а також створення центрів безпеки в населених пунктах громади.

В цілому, для території громади характерна м’яка коротка зима та дощове літо. Але за останні роки спостерігаються різкі кліматичні зміни, які породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозій ґрунтів. Тому будівництво протипаводкових споруд – найважливіший напрямок в системі природоохоронних заходів.

 

Завдання 2.1.6. Розвиток спортивної інфраструктури громади

 

Для розширення можливостей щодо забезпечення здорового способу життя у громаді варто створити спортивні комплекси та фізкультурно-оздоровчий центр та облаштувати місця відпочинку біля води, здійснити будівництво спортивних майданчиків та облаштувати стадіони у населених пунктах громади. Важливим елементом спортивної інфраструктури громади має стати клуб с. Кошуляни та басейн у с. Драниця.

Також для забезпечення сталості використання спортивних об’єктів громади необхідно удосконалювати програми виховання дітей дошкільного віку з метою ознайомлення їх з факторами ризику для життєдіяльності, формування адекватної самооцінки, прийняття рішень і відпрацювання моделей поведінки в небезпечних ситуаціях, удосконалити систему та організувати проведення сільської традиційної комплексної спортивної олімпіади серед школярів, запровадити систему організації шкільної і позашкільної фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи, орієнтованої на створення спортивних клубів, спеціалізованих спортивних класів у середній загальноосвітній школі

Операційна ціль 2.2. Підвищення якості адміністративних, соціальних та культурних послуг у громаді

 

Завдання 2.2.1. Підвищення якості послуг мережі освітніх закладів

Відповідно до державної концепції реформування середніх загальноосвітніх навчальних закладів, прогнозується оптимізація мережі. Передбачається, що у перспективі, надання повної загальної середньої освіти буде зосереджене у т.зв. опорних школах, які зможуть забезпечити порівняно вищу якість послуг. Відповідно, у разі оптимізації мережі початкова ланка шкільної освіти залишиться без змін, а для учнів середнього та старшого шкільного віку буде забезпечене довезення автобусами до опорних шкіл. В рамках завдання передбачено покращити матеріально-технічну базу опорної школи громади та її філій, зокрема облаштувати майстерні для проведення занять з технічних та обслуговуючих видів праці. Також для ефективної реалізації даного завдання необхідно вивчати і пропагувати  кращий досвід діяльності середніх навчальних закладів з питань правової освіти та виховання учнівської та студентської молоді, покращувати навчально-методичного забезпечення професійної діяльності вчителя, підвищувати професійний рівень педагогічних працівників та залучати молодих фахівців до роботи в навчальних закладах.

 

Завдання 2.2.2. Організація дозвілля молоді

 

Дане завдання передбачає розвиток позашкільного навчання, створення центрів спілкування, проведення тренінгів та навчальних практик для школярів, розвиток волонтерської мережі та перетворення бібліотек та клубів на коворкінг-центри, організацію роботи творчих гуртків для дітей та молоді, оснащення та ремонт хореографічного класу у Будинку культури с. Мамалига.

 

Завдання 2.2.3. Підвищення якості послуг закладів охорони здоров’я

Основні сучасні проблеми первинної медицини – слабка матеріально-технічна база, застаріла інфраструктура, які не дозволяють ефективно здійснювати діагностування хвороб на ранніх стадіях, а також проводити профілактику для недопущення захворювань. Основний акцент у рамках стратегічного завдання 2.2.3. – розвиток первинної медико-санітарної ланки та акцентування на профілактичній роботі медичних закладів громади – для наближення якісної кваліфікованої медичної допомоги до кожної людини за місцем її проживання. В рамках виконання цього завдання передбачено реконструкція будівлі амбулаторії загальної практики сімейної медицини для розміщення в ній станції швидкої допомоги.

 

Завдання 2.2.4. Підвищення якості надання адміністративних послуг на території об’єднаної територіальної громади

 

Відповідно до закону про добровільне об’єднання територіальних громад, у селах, що увійшли до складу об’єднаної громади, міську владу представлють старости. Одна з основних їхніх функцій – збір і первинна обробка запитів населення на отримання адміністративних послуг, а також допомога у оформлення необхідних документів у відповідних інстанціях. Відповідно, дане завдання в першу чергу направлене на покращення якості саме цих видів послуг.

 

Завдання 2.2.5. Розвиток побутових послуг

Мешканці сільських територій мають низькій рівень доступності до побутових послуг, які традиційно доступні мешканцям міста: ремонт взуття, індивідуальне пошиття взуття, одягу та ін, ремонт побутових машин і приладів, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів, хімічне чищення та фарбування, послуги пралень, послуги перукарень, послуги прокатних пунктів, перевезення вантажів для населення. Відповідно, дане завдання направлене на підвищення комфортності сільського населення Мамалигівської громади в цій сфері.

 

Завдання 2.2.6. Забезпечення культурних потреб

Виконання даного завдання є необхідним для створення комфортних умов для діяльності аматорських колективів у громаді - в будинках культури технічні засоби, музичні інструменти, сценічні костюми застарілі, а деякі взагалі відсутні; відродження місцевих національних звичаїв, традицій та обрядів, художніх промислів, організація  дозвілля населення; поповнення бібліотечних фондів, покращення  передплати періодичних видань, доступ читачів до Інтернет-мережі; розвиток музею історії Мамалиги.

Сфера забезпечення культурних потреб громади потребує більш активного регулювання. Передусім, належить провести інвентаризацію закладів культури (бібліотеки, клуби) для прийняття рішення щодо оптимізації мережі та покращення кадрового забезпечення. Ефективність роботи працівників сфери культури повинна визначатися на основі досягнення ними попередньо запланованих результатів. Той самий підхід повинен бути застосований для покращення матеріально-технічної бази закладів культури – лише для досягнення запланованих результатів. Зважаючи на обмеженість бюджетного фінансування, першочергове право на покращення матеріально-технічної бази повинні отримати ті села, які забезпечать співфінансування від мешканців.

 

Завдання 2.2.7. Раціональне управління майном громади

Завданням передбачено:

  • проведення розмежування земель державної та комунальної власності;
  • проведення моніторингу приміщень та земель, що можуть бути надані в оренду та, в разі необхідності,  виготовлення відповідної документації на дані об’єкти;
  • ремонт будівель комунальної власності, розташованих на території Мамалигівської сільської ради;
  • проведення моніторингу земель комунальної власності на предмет розміщення сонячних енергогенеруючих станцій
  • зміцнення спроможності комунального підприємства;
  • придбання та встановлення системи відеоспостереження  в населених пунктах громади;
  • створення бази даних для забезпечення оперативної і надійної взаємодії всіх рівнів муніципального та регіонального управління при розв’язанні завдань розвитку громади.

 

 

6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

 

В основу Плану реалізації стратегії повинні лягти проектні ідеї, відібрані під час засідання та доопрацьовані членами Робочої групи на основі пропозицій, що надійшли від представників підприємств, установ та організацій Мамалигівської громади.

 

Часові рамки і засоби реалізації

 

План реалізації стратегії буде складається з трьох циклів планування у відповідності зі стратегічними цілями Стратегії, які реалізуються через відповідно технічні завдання на проекти місцевого розвитку упродовж 2018–2020, 2021-2023, 2024-2027 років. Впровадження проектів обидвох програми можливе через:

  • внесення заходів до щорічної програми соціально-економічного розвитку, можливо – галузевих регіональних програм;
  • фінансування за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ;
  • залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку, в т.ч. на проекти міжмуніципальної співпраці;
  • залучення фінансування від проектів та програм міжнародної технічної допомоги суб‘єктами місцевого розвитку різних організаційно-правових форм;
  • залучення співфінансування від мешканців громади (де це передбачено умовами проекту).

 

Очікувані результати та показники Стратегічної програми 1. Економічний розвиток громади

 

Реалізація Стратегічної програми 1 «Економічний розвиток громади» у середньо- та довгостроковій перспективи призведе до наступних результатів:

  • розвиток підприємництва і конкурентоспроможності місцевої економіки;
  • залучення інвестицій;
  • розвиток сільськогосподарської кооперації, зростання доходів сільського населення;
  • збільшення обсягів виробництва та експорту;
  • створення нових робочих місць, зменшення відпливу населення з громади;
  • зростання рівня заробітної плати відносно середньообласних показників;
  • зростання рівня купівельної спроможності мешканців громади.

Показниками ефективності реалізації можуть виступати:

  • Кількість нових транспортно-логістичних послуг, що надаються на території громади;
  • Проведено 5 семінарів для, щонайменше, 100 мешканців сіл – з питань диверсифікації сільгоспвиробництва у домогосподарствах;
  • Створено сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: вирощування плодово-ягідних культур, збір молока та ін.
  • Кількість підприємств з переробки с/г-продукції;
  • Кількість робочих місць, створених у транспортно-логістичній сфері економіки громади;
  • Кількість установ, які здійснюють прийом туристів;
  • Розроблений бренд Мамалигівської громади.
  • Кількість туристичних об’єктів, до яких покращено доступ туристам;
  • Кількість туристів у громаді;
  • Кількість адміністративних послуг, які надаються у громаді, зокрема, для бізнесу;
  • Кількість створених нових бізнесів на території громади, в т. ч. виробників сувенірної продукції;
  • Кількість інвестиційних пропозицій для потенційних інвесторів;

 

Очікувані результати та показники Стратегічної програми 2. Підвищення комфортності життя та розвиток сільських територій

Реалізація стратегічної цілі 2 «Підвищення комфортності життя та розвиток сільських територій» у середньо- та довгостроковій перспективи призведе до наступних результатів:

  • покращення інфраструктури сільських територій, у першу чергу доріг та мереж водопостачання;
  • зміцнення людського капіталу, підвищення якості послуг освіти, культури, дозвілля, охорони здоров‘я, інтенсифікацію взаємодії з міськими територіями, а отже, – підвищення якості життя сільського населення.

 

Показниками ефективності реалізації можуть виступати:

  • Здійснено капітальний ремонт доріг
  • Здійснено капітальний ремонт та будівництво водогонів.
  • Облаштовані майданчики та встановлені контейнери для приймання розділених ТПВ.
  • Проведені капітальні ремонти об’єктів соціальної інфраструктури.
  • Школи громади забезпечені сучасним інвентарем;
  • Амбулаторії загальної практики сімейної медицини забезпечені необхідним медичним обладнанням;
  • Покращено матеріально-технічну база приміщень з надання адміністративних послуг у селах

 

Припущення та ризики

 

Загальні припущення, що мають значення для реалізації стратегії, полягають в успішності задекларованих Урядом України реформ, а також ефективності реагування на зовнішні виклики, пов‘язані з військовим конфліктом. Наступними важливими припущеннями успішності реалізації цієї Програми є доступність коштів державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, доступність та прозорість фінансових ресурсів Державного фонду регіонального розвитку, а також доступність іншого передбаченого конкретними проектами фінансування для їх впровадження.

Реалізація у Мамалигівській громаді міжнародних проектів з підтримки практики сталого місцевого розвитку сприятиме досягненню позитивних результатів.

Наявність коштів та знань з питань проектного менеджменту, відповідних технічних знань, є важливими загальними припущеннями для успішної реалізації стратегії. Можливості реалізації програми є ускладненими, оскільки Мамалигівська громада раніше не працювала у режимі довгострокового планування та виконання запланованого. Варто провести значну інформаційну роботу серед місцевих політичних та бізнесових еліт для належної підтримки стратегічних ініціатив та впровадження проектів.

До реалізації стратегії повинні бути залучені громадські організації, програми міжнародної технічної допомоги, державні установи, приватні інвестори зі своїми знаннями, людськими, інформаційними, матеріальними та фінансовими ресурсами.

Деякі проекти з плану реалізації Стратегії можуть бути більш ефективними при застосуванні конкурсних механізмів – доступ до суспільних благ повинен бути забезпечений за прозорими правилами, передусім для тих сіл, які демонструватимуть більш активну участь мешканців (наприклад, вносять своє співфінансування, безоплатну працю на користь громади, забезпечення утримання об’єктів інфраструктури тощо).

Підвищення спроможності місцевого населення та установ і їх готовність взяти участь та надати підтримку у реалізації програми є наступним важливим припущенням, що допомагає максимально використати сільськогосподарський, туристичний і підприємницький потенціал всіх територій громади. Участь фермерів, сільськогосподарських підприємств та інших суб’єктів розвитку села є особливо важливою для успіху ініціатив зі створення сільськогосподарських кооперативів.

Основні ризики, пов’язані зі здійсненням програми включають:

  • Зниження інвестиційного рейтингу країни і регіону;
  • Зменшення обсягів, або скасування субвенції на розвиток інфраструктури об‘єднаних територіальних громад;
  • Нехтування сільськими територіями на користь центру громади – низький рівень інвестицій, старіння населення, демографічний спад, міграція.
  • Нездатність встановити і використовувати зв’язки між громадою та її сусідами.
  • Нераціональне використання природних ресурсів, передусім – у аграрному секторі.
  • Неможливість встановлення необхідних партнерських відносин та отримання критичної маси зацікавлених сторін в населених пунктах, готових підтримати реалізацію конкретних проектів та стратегії в цілому.
  • Відсутність місцевих знань та управлінської спроможності для реалізації проектів і відсутність успіхів у мобілізації необхідних ресурсів (коштів).
  • Невчасне вирішення соціальних, освітніх, інфраструктурних, екологічних та інших проблем сільського населення.

Рекомендації

  • Успіх реалізації та сталості результатів кожного проекту базується на розумному врахуванні інтересів громади і приватних інтересів. Тому, де це можливо, необхідне поєднання фінансування з бюджету громади і приватних коштів на додаток до підтримки з держбюджету та програм МТД.
  • Участь проектів міжнародної технічної допомоги (зокрема, ЄС, США), має важливе значення для надання фінансових ресурсів та технічної допомоги, забезпечення управлінського потенціалу і технічних навичок для реалізації стратегії.
  • Досвід інших регіонів і країн може прискорити реалізацію проектів і сприяти отриманню максимальної віддачі.
  • Відповідно до передбачених стратегією цілей, окремі завдання та ідеї проектів можуть бути додані, або змінені в наступні роки під час процедур моніторингу та актуалізації стратегії.

 

Плани реалізації стратегії повинні бути затверджені сесіями Мамалигівської сільської ради у січні 2018, грудні 2020 та у грудні 2023 рр.

 

 

7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ

 

Реалізація завдань стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконкому сільської ради за участі багатьох партнерів, що ставить перед керівництвом громадипитання раціонального управління цим доволі складним процесом.

Система управління стратегією має два рівні: політичний та технічний. Політичний рівень забезпечує особисто сільський голова, виконком та сільська рада. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти Комітету з управління впровадженням стратегії, пропозиції щодо внесення змін (оновлення) стратегії. Рада громади приймає рішення щодо внесення змін до Стратегії на підставі пропозицій сільського голови.

Технічний рівень управління і моніторингу виконує Комітет з управління впровадженням стратегії, який:

  • забезпечує виконання завдань стратегії згідно затвердженого плану,
  • здійснює моніторинг соціально-економічного стану громади за визначеними показниками,
  • аналізує співвідношення основних соціально-економічних показників громади та зовнішнього середовища (області, країни, світу тощо),
  • вивчає основні політичні, економічні, фінансові, соціальні, наукові, технологічні і т.д. тенденції, визначає їх впливи на громаду,
  • формує пропозиції стратегічних сценаріїв в нових політичних, соціально-економічних умовах зовнішнього середовища,
  • аналізує соціально-економічні тенденції найближчих конкурентів у порівнянні з показниками громади, аналізує загрози, які надходять від конкурентів,
  • формує пропозиції змін до цілей і завдань, які необхідно вносити до стратегіїяк відповідь на виявлені нові загрози і можливості.

 

Управління процесом реалізації стратегії

 

Управління процесом реалізації стратегії розвитку Мамалигівської громади проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій. Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану здійснюється виконавчимкомітетом та відповідними структурними підрозділами сільської ради.

З метою координації дій розпорядженням сільського голови створюється постійно діючий Комітет з управління впровадженням стратегічного плану (далі – КУВ). До складу КУВ входять відповідальні за виконання завдань стратегічного плану. Очолює КУВ сільський голова. Повний склад КУВ та персональна відповідальність за реалізацію завдань стратегічного плану визначається розпорядженням сільського голови. КУВ збирається не рідше одну разу на квартал та виконує наступні функції:

  • організовує взаємодію підрозділів виконавчих органів сільської ради, органів державної влади, підприємств та установ громади в процесі реалізації стратегічного плану, загальноміських програм та проектів.
  • здійснює підготовку щорічних звітів про стан реалізації стратегічного плану, надає їх сільському голові та презентує їх на останньому в році черговому пленарному засіданні сільської ради. Повний текст звіту підлягає обов’язковому розміщенню в мережі Інтернет.
  • здійснює підготовку квартальних звітів про стан реалізації стратегічного плану, надає їх міському голові та презентує на засіданні міськвиконкому.

Пропозиції щодо зміни основного тексту стратегічного плану формуються фінансово-економічним відділом, обговорюються на чергових та позачергових нарадах КУВ і виносяться на розгляд сесії Мамалигівської сільської ради один раз на рік (по необхідності, двічі на рік).

 

Процедура моніторингу стратегії

 

Головний сенс моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних функцій – спостереження (відстеження) та попередження. Відстеження проводиться з метою виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату, а спостереження – з метою попередження небажаних наслідків.

Моніторинг стратегічного плану розвитку Мамалигівської громади включає три рівні:

1). Моніторинг зовнішнього середовища розвитку громади. Базується на аналізі основних показників, що характеризують ситуацію в державі в цілому та Чернівецькій області, які є стратегічно важливими для сільської громади. Підсумки підводяться один раз на рік та доводяться як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.

2). Моніторинг процесу реалізації стратегії відповідно до наступних показників:

  • Обсяги фактичних доходів місцевого бюджету на душу населення;
  • Обсяги фактичних видатків місцевого бюджету на душу населення
  • Середня місячна заробітна плата;
  • Обсяг інвестицій в основний капітал.
  • Загальний обсяг експорту;
  • Обсяг прямих іноземних інвестицій в громаду.
  • Чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економіки;
  • Кількість зареєстрованих безробітних;
  • Частка довжини автошляхів з пошкодженим покриттям до загальної довжини автошляхів;
  • Середній бал за результатами ЗНО в школах громади;
  • Кількість захворювань на хвороби системи кровообігу на 1000 населення.

Звіт про виконання цієї частини моніторингу готується щорічно, як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.

3). Моніторинг виконання проектів місцевого розвитку, що складають План реалізації стратегії. Оцінюється стан виконання кожного проекту та ступінь досягнення результатів, передбачених технічним завданням на проект. Щоквартально (10 березня, 10 червня, 10 вересня і 10 грудня) фінансово-економічний відділ направляє відповідальним за моніторинг виконання стратегічного плану нагадування про необхідність надати квартальний моніторинговий звіт. До 15 числа зазначених місяців спеціалісти відділу економічного розвитку, інвестицій та регуляторної діяльності повинні одержати моніторингові звіти.

На підставі результатів моніторингу, один раз на рік фінансово-економічний відділ виносить на чергове засідання Комітету з управління впровадженням стратегії проміжний аналіз фінансових потреб, зведений по всіх стратегічних цілях. Затверджений Комітетом з управління впровадженням стратегії аналіз фінансових потреб надається до депутатських комісій для врахування під час розробки проекту бюджету на наступний рік.